нормальною».  Якщо  ваші  звичні  способи  справитися  зі 

       стресом     та    підтримка      не    допомагають,        необхідно 

       пошукати зовнішню допомогу. Багато зі стратегій щодо 

       подолання   ПТСР         також   ефективні       і  для   подолання 

       депресії. 

      Злість    і   почуття      провини.      Якщо      Ви    почуваєтеся 

       відповідальною  за  стан  вашого  чоловіка,  то  Ви  можете 

       відчувати     провину,      якщо     не   можете      зробити     його 

       щасливим. Ви також можете злитися, якщо він не може 

       довго    втриматися       на    одній    роботі     або    зловживає 

       алкоголем,  або  ж  що  він  злиться  чи  нервується.  Ви  та 

       ваша  кохана  людина  можете  справитися  з  негативними 

       почуттями,      якщо    зрозумієте,      що      ці  почуття     не   є 

       провиною когось, а лише реакцією на травму.        Проблеми        зі   здоров ’ям .     Постійні      почуття       гніву, 

       тривожності      і/або    пригніченості      протягом      тривалого 

       періоду можуть мати негативний вплив на стан здоров’я.  

       Крім того, такі погані звички як зловживання алкоголем, 

       паління     та   відсутність     фізичної     активності      можуть 

       загостритися,  якщо  ви  намагаєтеся  подолати  ПТСР  у 

       члена сім’ї.  

          Інші психологічні проблеми. 

         На  жаль,  ПТСР  може  бути  не  єдиною  проблемою  яка 

може      трапитися       після    демобілізації.      Спостерігайте        за 

ознаками  таких станів у вашого чоловіка/сина. 

                                      26 

       Депресія.  

         Ми всі сумуємо або почуваємося пригніченими час від 

часу. Це нормально для кожної людини. Однак, депресія – це 

зовсім  інше.  Вона  триває  довше  та  є  більш  серйозною,  ніж 

звичайний сум або горювання. Поширеними симптомами є:  

    -    почуття пригніченості займає більшу частину часу, ніж 

         нормальне світосприйняття; 

    -    втрата   інтересу   до   хобі,   занять   спортом   або   іншої 

         активності, яка приносила радість і задоволення; 

    -    постійна втома або відсутність сил; 

    -    відчуття, що справи ніколи не зміняться на краще. 

       Думки про самогубство або самогубство.  

         Бойовий досвід або реакції на бойовий стрес, особливо 

спричинені особистими втратами, можуть привести людину з  депресією  до  думок  про  самопошкодження  або  самогубство. 

Якщо ваш близький так почувається, сприймайте це серйозно 

і знайдіть допомогу, зверніться до психологічної служби. 

        Насильство і агресія.  

         Насильство  може  мати  такі  форми:  погрози,  лайка, 

критика,  жбурляння  предметами,     конфлікти,  штовханина, 

шарпанини    або  ж  бійка.    Ось  деякі  ознаки,  що  можуть 

свідчити про  домашнє насильство: 

    -    прагнення контролювати поведінку інших або ревнощі; 

    -    покладання  відповідальності  за  конфлікти  і  проблеми 

         на інших; 

    -    суттєві перепади настрою;         27 

-    словесне насильство (приниження, маніпулювання); 

-    саморуйнівна         поведінка       або     занадто      ризикова 

         поведінка, запеклі суперечки.  

        Вживання ПАР (психоактивних речовин).  

         Дуже       часто     військові       намагаються         зайнятися 

«самолікуванням».  Вони  вживають  алкоголь  або  наркотики, 

щоб   блокувати      неприємні   думки,   почуття   або   спогади, 

пов’язані  з    досвідом,      отриманим  у  зоні  бойових  дій.  Хоча 

алкоголь      або    медикаменти           пропонують        ніби    «легке» 

позбавлення  від  проблем,  зазвичай  вони  приводять  до  ще 

більших  проблем.  Оскільки  у  нашому  суспільстві  прийнято 

вживати  алкоголь,  буває  важко  визначити,  чи  є  у  людини 

проблема із вживанням алкоголю. 

         Про проблему з алкоголем може свідчити наступне: 

    -    часте зловживання алкоголем; 

    -    поява думок, що треба припинити вживання алкоголю;  -    почуття  провини  або  погане  відчуття  щодо  вживання   алкоголю; 

    -    інші  починають  турбуватися  або  критикувати    те,  що 

         людина багато п’є; 

    -    вживання алкоголю вранці для «заспокоєння нервів»; 

    -    проблеми  з  роботою,  сім’єю,  навчанням  або  іншими 

         регулярними   заняттями,   що   спричинені   вживанням    алкоголю.  

       Як члени сім’ї можуть допомогти при ПТСР. 

                                      28 

      Розкажіть коханій людині, що Ви готові її вислухати, але 

       зрозумієте, якщо їй не захочеться говорити. 

      Дізнайтесь  якомога  більше  про  ПТСР.  В  Інтернеті  є 

       досить багато необхідної інформації щодо ПТСР.  

      Сходіть  разом  до  психолога  або  священика  та  візьміть 

      участь у допомозі. 

      Надайте     своїй    коханій    людині     певний     простір,     але 

       заохочуйте  до  спільних  занять,  цікавої  діяльності,  до 

       отримання  радісних  відчуттів.    Механізми  уникнення 

       можуть примушувати їх сумніватися щодо потреби бути 

       поряд      з    іншими        людьми,       однак       намагайтеся 

       підтримувати соціальну активність, оскільки підтримка є 

       дуже важливою.  

СТРУС МОЗКУ АБО ТРАВМАТИЧНЕ

ПОШКОДЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (КОНТУЗІЯ)

   Вибухи      спричиняють        поширення       вибухової      хвилі 

високого     тиску,    що    спричиняє      травматичне       ушкодження 

мозку  в  черепній  коробці.  Шоломи  не  захищають  від  цієї  травми.  

         Від 60% до 80% всіх поранених від будь-якого  вибуху  

можуть мати контузію. 

         Симптоми контузії можуть бути схожими на ПТСР : 

  -      безсоння; 

  -      провали у пам’яті; 

  -      труднощі із зосередженням, концентрацією;  

                                     29 

-      депресія; 

-      тривожність; 

-      знервованість, нетерплячість або імпульсивність. 

         Симптоми, специфічні для контузії: 

  -      головний біль; 

  -      запаморочення, нудота, блювання; 

  -      втомлюваність; 

  -      погане перенесення шуму/світла; 

  -      проблеми з зором. 

        Більшість       військових        з   неважкою         контузією       не 

потребують   особливого   лікування,   симптоми   проходять   з  часом.  

         Через   рік   близько   10%   військових   з   контузією   ще 

будуть відчувати негативні симптоми.     Медична допомога необхідна, якщо є: 

  -      запаморочення, нудота, блювання; 

  -      людина має плутані думки; 

  -      дуже сильне і тривале нервове перезбудження; 

  -      скарги на неможливість відчувати радість або те, що у   них депресія; 

  -      відсторонена поведінка; 

  -      неможливість виконання роботи; 

  -      має    думки/наміри            про    скоєння      самогубства        або 

         вбивства. 

                                        30 

ЯК ЧЛЕНИ СІМ’Ї ВІЙСЬКОВОГО МОЖУТЬ     ДОПОМОГТИ СОБІ

            Навіть  якщо  ваш  близький  не  шукає  допомоги,  Ви 

повинні  дізнатися  про  ПТСР  якомога  більше,  оскільки  його 

поведінка буде впливати і на вас також.  Наприклад, якщо ваш 

партнер  незвично  реагує  на  якісь  ситуації,  не  говоріть  йому 

нічого  такого,  з  чого  у  нього    може  скластися  враження,  що 

його не розуміють, або ж він буде соромиться того, що все ще 

переживає, і він може просто закритися.  

          Іншою      реакцією       є   гнів.   Хоча     це    є   нормальною 

реакцією   на   травму,   прояви   гніву   можуть   налякати   або 

травмувати інших. 

  Якщо ваш військовий часто злиться: 

  -    домовтеся,  що  кожен  з  вас  у  будь-який  час  може  взяти 

       паузу, оголосити тайм-аут;  -    домовтесь,  що  коли  будь-хто  з  вас  оголошує  тайм-аут, 

       суперечка        або      з’ясування        стосунків       відразу       ж 

       припиняється; 

  -    обговоріть  сигнал  для  тайм-ауту  –  це  може  бути  слово 

       або жест рукою; 

  -    домовтесь  про  те,  що  ви  будете  говорити  один  одному, 

       де ви будете і що будете робити під час тайм-ауту.  

  -    поговоріть  один  з  одним,  коли  ви  повернетесь  з  тайм-

       ауту.  

                                        31 

         Під    час    тайм-ауту      не    концентруйтесь         на    тому, 

наскільки  сильно  ви  відчуваєте  злість  або  образу.  Замість 

цього  продумайте,  що  ви  будете  говорити  про  речі,  які  вас 

хвилюють, і як вирішуватиме питання.  

         Після того, як тайм-аут закінчиться: 

      По черзі проговоріть про рішення питання. Слухайте, не 

       перебиваючи один одного.  

      Починайте       розмову     зі   слів   «Я    …»,    наприклад       «Я 

       відчуваю…»,        «Я    думаю..».        Уникайте       речень,     що 

       починаються  з  «Ти…»,  оскільки  це  може  звучати  як 

       звинувачення.  

      Будьте відкритими до ідей один одного.  

      Не критикуйте один одного.  

      Зосереджуйте        увагу    на   тому,     у   чому    ваші     думки  сходяться, що, на думку вас обох,  буде спрацьовувати. 

      Узгоджуйте разом ті рішення, які ви приймаєте.  

         Якщо     злість    і   гнів   приводять       до   фізичного      або 

психологічного  насильства,  це  стає  небезпечним.  Відразу  ж  

зателефонуйте комусь  зі своїх близьких (або на гарячу лінію 

соціальної       служби),      переїдьте       у    безпечне       місце     та 

переконайтесь, що діти також у безпеці.  

         Ви    маєте    знати     і  розуміти,     що    гнів    військового 

спрямований  не  на  Вас  або  ваших  дітей.    Поясніть  дітям 

причини  труднощів, не вдаючись у подробиці. Важливо дати 

зрозуміти дітям, що вони у цьому не винні.  

                                      32 

При    потребі      знайдіть     власні    джерела      підтримки. 

Звертайтесь       до    сімейних       або     ж    соціальних       центрів, 

продовжуйте шукати ту підтримку, яку потребуєте.  

         Дозвольте іншим допомогти Вам, не бійтеся говорити з 

сусідами      або   сім’ями      інших     військових,      які   знайомі     з 

проблемою бойового стресу чи ПТСР.  

                         ЗАКЛЮЧНІ ПОРАДИ 

      Більшість  військових,  які    повернулися  додому  з  зони 

       бойових     дій,      потерпають       від   загальних      стресових 

       реакцій під час і після  реінтеграції у сім’ю.  

      Навіть  якщо  проблеми  не  припиняються,  не  впадайте  у 

       відчай.    Наявність      проблем      при    поверненні       з  зони 

військових  дій та  реінтеграції  у  сімейне  життя  є  досить 

       розповсюдженим серед сімей військових.   

      Вивчення інформації про ці проблеми, так само як і про 

       різноманітні види реакцій на бойовий стрес  або ж ПТСР, 

       є кроком до розпізнавання того стану, коли  є потреба у 

       допомозі спеціалістів. 

      Спеціалісти-психологи          можуть      надавати     допомогу       у 

       розв’язанні проблем, про які йшла мова у даній брошурі. 

       Існують     певні    тренінгові     програми,      що     дозволяють 

       перевести мислення військових з так би мовити воєнного 

       типу  на мирне. 

                                      33 

        Ознакою зрілості і відповідальності є визнання того, що 

         у     Вас/вашого              військовослужбовця                     є     проблема,             і   необхідно зробити певні кроки для її вирішення.  

У  брошурі використано матеріали сайту WWW. PTSD.VA.GOV 

Оригінал брошури знаходиться за посиланням 

http://www.ptsd.va.gov/.../rein.../guide-pdf/FamilyGuide.pdf . 

Фото - http://www.zhitomir.info/